Огляд

Варіанти налаштування OpenSpec.

OpenSpec підтримує кілька варіантів налаштування. На цій сторінці показано, що змінює кожен із них та коли його використовувати.

Що можна налаштувати

Варіант	Що змінює	Коли використовувати
Профілі	Які робочі процеси встановлені та як саме: як навички, команди чи обидва варіанти	Потрібні додаткові робочі процеси та патерни роботи або потрібно видалити непотрібні
Конфігурація проєкту	Інструкції, що додаються до кожного запуску робочого процесу: контекст, правила та керівництво щодо операцій (config.yaml)	Потрібно, щоб зміни планувалися саме так, як ви хочете, наприклад, щоб завдання завжди включали тести Playwright
Схеми	Що створює OpenSpec: артефакти, їх порядок та шаблони	Зміни мають створювати інші файли планування, розділи або формати

Не впевнені, що використовувати?

Конфігурація та схеми — це два рівні налаштування. Обирайте залежно від того, наскільки глибоко хочете втручатися:

• Почніть з конфігурації проєкту: вона простіша та легша, і для більшості проєктів її достатньо. Ви зберігаєте стандартні артефакти та додаєте власний контекст і правила поверх них.
• Створіть форк схеми, коли додавання недостатньо: конфігурація лише додає поверх базового робочого процесу. Вона може додати правило на кшталт «завдання завжди включають тести», але не може прибрати документ дизайну або перейменувати файл. Це вже територія схем. Форк дає вам власну копію для редагування.

«Форк» тут означає команду openspec schema fork, а не створення форку git-репозиторію. Деталі у розділі Схеми.

flowchart LR
    a["The workflows should know my stack and conventions"] --> config
    b["One artifact needs an extra rule, like tasks always including tests"] --> config
    c["Different artifacts, file names, or document structure"] --> schema
    d["The built-in instructions say things my team does differently"] --> schema
    config["Project configuration<br/>(config.yaml)"]
    schema["Fork a schema<br/>(openspec schema fork)"]